19 квітня полтавці готуються до одного з найбільших церковних свят – Великодня. На ринку та в центрі міста в обід доволі людно.
На вулицях встановили ятки з пасками, тож придбати великодню випічку можуть всіх, хто не спік власноруч. В асортименті паски з класичною білою глазур’ю та різнокольоровою посипкою і прикрашені квітами. Біля яток ажіотаж. Але чи найбільша черга – біля однієї з найстаріших пекарень міста по вулиці Жовтневій.
Полтавці розповідають, що кластимуть до кошика усе, що є в домі. Святити підуть теж у різний час – хтось збирається на «всенощну», а хтось піде ввечері або вранці не на службу, а тільки освятити.
– Традиційно люди йшли на всенощну, яка продовжувалася до 4.00 ночі або й до ранку, освячували паски і й шли додому. Це було в ті часи, коли кожна церква мала коло своїх прихожан, усе населення села чи району міста ходило до церкви. Освячення відбувалося один раз і всі розходилися. Священик виходив, освячував і більше ніхто не збирався, – розповідає Ростислав Шевченко, письменник та видавець. – Пізніше, коли радянська влада нівелювала ці традиції, люди приходили святити, то освячення вже відбувалося кілька разів, бо масово й одночасно люди на службу не збиралися. Зараз, у зв’язку з тим, що багато церков зруйнували, а люди почали більше повертатися до православних традицій, то й освячення продовжує відбуватися в кілька етапів – у переддень та в день Великодня.
Близько 17.00 прихожан у церквах на освяченні пасок ще не так багато.
Репортаж, як минув у Полтаві Великдень дивіться на сайті завтра.